Професія вчителя дуже важлива, складна і відповідальна. На педагога
покладається ряд складних завдань. Діяльність вчителя не обмежується
лише передачею знань. Більшою частиною від нього залежить виховання в
учнів загальнолюдських цінностей, почуттів.
Діти зазвичай наслідують дії старших, авторитетних для них людей. В першу чергу, вони копіюють своїх батьків. Але іноді вчитель стає для них авторитетнішим за них. Його слова і дії перестають піддаватися сумнівам і сприймаються, як належне, щось дійсно правильне.
Отже, вчитель здійснює певний досить сильний вплив на своїх учнів. І цей вплив має бути позитивним. Значить, щоб виховати в дітях найкращі людські риси, вчитель має й сам мати їх, бути високоморальним і позбавленим будь-яких шкідливих звичок.
Вчитель, який відповідає такій вимозі, має бути здатним повністю впливати на учнів, тобто бути цілком авторитетною людиною для них. Учні повинні поважати та довіряти досвіду свого вчителя. Тоді вони будуть прислухатися до його порад, напучань.
Безсумнівно, вчитель має бути досить освіченим, різносторонньо розвинутим. Та крім цього, він має мати ряд морально-духовних чеснот. Учитель має бути співчутливим, таким, що не тільки розуміє чуже горе, але й прийде на допомогу нужденному, потрапившому у біду, не буде стояти осторонь.
У серці педагога мають знайти місце такі прекрасні якості, як доброзичливість, милосердя й любов. Учитель повинен уміти прощати. Йдеться про здатність не тримати зла на учнів за їх провини, помилки тощо. Особливо, якщо учні розкаюються в здійсненому. Учитель має розуміти своїх учнів, їх переживання і страхи, підтримувати у всьому. Тому він повинен спостерігати та вивчати своїх вихованців, вміти виявляти справжні мотиви їх вчинків.
Доречним для педагога буде й вміння володіти собою та розумна стриманість емоцій. Також учителю стане у пригоді комунікативність і творчість. Значної поваги з боку учнів та серед колег надає й проста ввічливість. Наврядчи нечемний вчитель зміг би користуватись великим авторитетом.
Загалом, учитель має бути для учнів не тільки учителем – носієм знань, а й соратником, другом, у деякому розумінні й побратимом. Тобто такою людиною, що повністю відчуває і розуміє дітей, їх почуття і думки. А головне – вчитель має щиро любити їх. Якщо це буде, то він ніколи не зможе ненароком образити чи випадково зашкодити учням. Навіть якщо вчитель не має якихось необхідних якостей для своєї педагогічної діяльності, але відчуває любов до дітей, то він зробить все, щоб досягти вищого рівня майстерності, розвинути відсутні педагогічні якості, стати для них кращим та присвятити їм своє життя.
Діти зазвичай наслідують дії старших, авторитетних для них людей. В першу чергу, вони копіюють своїх батьків. Але іноді вчитель стає для них авторитетнішим за них. Його слова і дії перестають піддаватися сумнівам і сприймаються, як належне, щось дійсно правильне.
Отже, вчитель здійснює певний досить сильний вплив на своїх учнів. І цей вплив має бути позитивним. Значить, щоб виховати в дітях найкращі людські риси, вчитель має й сам мати їх, бути високоморальним і позбавленим будь-яких шкідливих звичок.
Вчитель, який відповідає такій вимозі, має бути здатним повністю впливати на учнів, тобто бути цілком авторитетною людиною для них. Учні повинні поважати та довіряти досвіду свого вчителя. Тоді вони будуть прислухатися до його порад, напучань.
Безсумнівно, вчитель має бути досить освіченим, різносторонньо розвинутим. Та крім цього, він має мати ряд морально-духовних чеснот. Учитель має бути співчутливим, таким, що не тільки розуміє чуже горе, але й прийде на допомогу нужденному, потрапившому у біду, не буде стояти осторонь.
У серці педагога мають знайти місце такі прекрасні якості, як доброзичливість, милосердя й любов. Учитель повинен уміти прощати. Йдеться про здатність не тримати зла на учнів за їх провини, помилки тощо. Особливо, якщо учні розкаюються в здійсненому. Учитель має розуміти своїх учнів, їх переживання і страхи, підтримувати у всьому. Тому він повинен спостерігати та вивчати своїх вихованців, вміти виявляти справжні мотиви їх вчинків.
Доречним для педагога буде й вміння володіти собою та розумна стриманість емоцій. Також учителю стане у пригоді комунікативність і творчість. Значної поваги з боку учнів та серед колег надає й проста ввічливість. Наврядчи нечемний вчитель зміг би користуватись великим авторитетом.
Загалом, учитель має бути для учнів не тільки учителем – носієм знань, а й соратником, другом, у деякому розумінні й побратимом. Тобто такою людиною, що повністю відчуває і розуміє дітей, їх почуття і думки. А головне – вчитель має щиро любити їх. Якщо це буде, то він ніколи не зможе ненароком образити чи випадково зашкодити учням. Навіть якщо вчитель не має якихось необхідних якостей для своєї педагогічної діяльності, але відчуває любов до дітей, то він зробить все, щоб досягти вищого рівня майстерності, розвинути відсутні педагогічні якості, стати для них кращим та присвятити їм своє життя.
Комментариев нет:
Отправить комментарий