Вислови А.С.Макаренка

Виховує все: люди, речі, явища, але насамперед і найбільше — люди. З них на першому місці — батьки і педагоги.

Потрібна маленька монографія на таку тему, як вплив одягу вчителя на характер учнів, вплив міміки вчителя на виховання характеру учня. Все це найдрібніші деталі, які вимагають уваги. Адже навіть Гоголь у своєму «Ревізорі» звернув увагу на те, що інший вчитель таку фізіономію скорчить, що хоч святих винось.

Всі суперечки, що були у мене з педагогами і з старими наркомосівськими працівниками, і виникали з такого уявлення про пару — учитель плюс учень. Повторюю — такої пари немає. А що є? С школа, організація, колектив, загальний стиль всієї роботи.

Колектив педагогів повинен бути дібраний не випадково, а утворений розумно. Повинна бути певна кількість старих, досвідчених педагогів, і неодмінно повинна бути одна дівчина, яка тільки що закінчила педагогічний вуз, яка ще й ступити не може.

Я б сказав, що дуже велике значення має ще й просто зовнішній вигляд педагога. Звичайно, бажано, щоб усі педагоги були гарні, але в усякому разі хоч один гарний молодий педагог, одна гарна молода жінка неодмінно повинні бути.  Я так робив. У мене 22 педагога і є одна вакансія. І я бачу, що лишились всі такі, як я, а треба, щоб дітей захопила ще естетика краса в колективі. Нехай вони будуть трохи закохані. Ця закоханість буде найкращого типу, причому не статевого типу, а приємна для очей, деяка естетика.

Треба обміркувати питання, скільки повинно бути з педагогів людей веселих і скільки похмурих. Я не уявляю собі колективу, що складався б з похмурих людей. Повинен бути хоч один весельчак, хоч один дотепник. ...А з другого боку, потрібна людина, яка ніколи не усміхається, дуже сувора людина, яка нікому нічого не дарує і якої не послухати неможливо.

Педагоги і керівництво ніколи не повинні припускати з свого боку тону фривольного: зубоскальства, розповідання анекдотів, ніяких вільностей в мові, передражнювання, кривляння тощо. З другого боку зовсім неприпустимо, щоб педагоги і керівництво в присутності вихованців були похмурими, дразливими, крикливими. В окремих випадках серйозних проступків можна припустити виявлення обурення, але такий тон повинен бути обов'язково виправданий серйозністю проступка.

Я звик справлятися з своїм настроєм і переконався, що це дуже легко. Треба робити так, щоб ваша фізіономія, ваші очі, ваш голос були в деяких випадках автономними. Педагог повинен мати «парад на обличчі».

Педагог не може не грати. Не може бути педагога, який не вмів би грати. Не можна ж допустити, щоб наші нерви були педагогічним інструментом, не можна припустити, що ми можемо виховувати дітей за допомогою наших сердечних мук, мук нашої душі. Адже ми люди. І якщо в усякій іншій спеціальності можна обійтися без душевних страждань, то варто і у нас це зробити.  Але учневі треба іноді продемонструвати муки душі, а для цього треба вміти грати.
Та не можна просто грати сценічно, зовнішньо. В якийсь час, який має поєднувати з цією грою вашу прекрасну особистість. Це не мертва гра, техніка, а справжнє відбиття тих процесів, які є в нашій душі. А для учня ці душевні процеси передаються як гнів, обурення і т. д. ...У вихователя ця майстерність виявляється на  кожному кроці.

Всі суперечки, що були у мене з педагогами і з старими наркомосівськими працівниками, і виникали з такого уявлення про пару — учитель плюс учень. Повторюю — такої пари немає. А що є? С школа, організація, колектив, загальний стиль всієї роботи.

Колектив педагогів повинен бути дібраний не випадково, а утворений розумно. Повинна бути певна кількість старих, досвідчених педагогів, і неодмінно повинна бути одна дівчина, яка тільки що закінчила педагогічний вуз, яка ще й ступити не може.

Я б сказав, що дуже велике значення має ще й просто зовнішній вигляд педагога. Звичайно, бажано, щоб усі педагоги були гарні, але в усякому разі хоч один гарний молодий педагог, одна гарна молода жінка неодмінно повинні бути.  Я так робив. У мене 22 педагога і є одна вакансія. І я бачу, що лишились всі такі, як я, а треба, щоб дітей захопила ще естетика краса в колективі. Нехай вони будуть трохи закохані. Ця закоханість буде найкращого типу, причому не статевого типу, а приємна для очей, деяка естетика.

Треба обміркувати питання, скільки повинно бути з педагогів людей веселих і скільки похмурих. Я не уявляю собі колективу, що складався б з похмурих людей. Повинен бути хоч один весельчак, хоч один дотепник. ...А з другого боку, потрібна людина, яка ніколи не усміхається, дуже сувора людина, яка нікому нічого не дарує і якої не послухати неможливо.

Педагоги і керівництво ніколи не повинні припускати з свого боку тону фривольного: зубоскальства, розповідання анекдотів, ніяких вільностей в мові, передражнювання, кривляння тощо. З другого боку зовсім неприпустимо, щоб педагоги і керівництво в присутності вихованців були похмурими, дразливими, крикливими. В окремих випадках серйозних проступків можна припустити виявлення обурення, але такий тон повинен бути обов'язково виправданий серйозністю проступка.

Я звик справлятися з своїм настроєм і переконався, що це дуже легко. Треба робити так, щоб ваша фізіономія, ваші очі, ваш голос були в деяких випадках автономними. Педагог повинен мати «парад на обличчі».